З небесних зір не вмію я читати, Проте астролог я, хоч про февральні дні, Зарази, війни, біди й дорожні Не вмію віщим духом провіщати. Хоч не звіщу, чи завтрашній день полю Дощ принесе чи бурю або град, З знаків небесних теж не вмію розізнать, Яку царям судьба готує долю. Твої очиці — те сузір’я ясне, В котрім я правду вичитав такую: Коли ти синові все лишиш у наслідді, То житиме краса і правда в світі; А як не лишиш, то напевно пророкую, Що враз з тобою і краса, і правда згасне.