Прекрасна ви, як літній день... Та ні, миліша й лагідніша ви, бож літом Буває - буревій тріпоче квітом, А часом - сонце все немов в огні Горить-палає над зомлілим світом, А потім враз - захмаренії дні, І вся краса то никне в тумані, То розцвіта' під соняшним привітом. Прекрасне літо ви, але не те, - Вабливість ваша стала, немінлива, І не страшна вам навіть смерть зрадлива, Бо в вас жіночість вічная цвіте, - І поки житимуть на світі люди, Вона між них і з ними жити буде.